Черговий шанс щось змінити

Наближаються чергові парламентські вибори. Уже через кілька тижнів по вулицях міст і сіл стоятимуть великі біл-борди, з яких на нас дивитимуться різні обличчя кандидатів у депутати і обіцятимуть нам «покращення життя вже сьогодні». Знову мільйони доларів витрачатимуться на різноманітні брошури, плакати, календарики і інші дурниці з атрибутикою тієї чи іншої партії,  які будуть переповнені брехнею, лицемірством і пустими обіцянками, в той час, як тисячі наших співвітчизників шукатимуть у смітниках хоча б якоїсь поживи. З екранів телевізорів ми бачитимемо ті ж самі шоу, у яких поважні і ніби інтелігентні люди в дорогих костюмах  поливатимуть одне одного брудом, наче базарні баби, які не поділили покупця.

Але швидко пройдуть вибори, і у всіх народних депутатів настане амнезія: вони забудуть усі свої програми, обіцянки, забудуть про народ, який просунув їх до «корита». Натомість дуже швидко згадають, що вони ще не мають вілли у Карпатах, ресторанів у Києві, що їм ще не вистачає котеджу на березі Чорного моря, а рахунки у швейцарських банках ще не дотягують до 6-значної цифри. І знову розпочнеться розкрадання державного майна, розвалення заводів, на місці яких,мов гриби після дощу, з’являтимуться супер- і гіпермаркети, приватизація підприємств, які замість приносити користь державі і народові, приноситимуть надприбутки жменьці олігархів.

 І надалі наша держава займатиме перші місці у світі по кількості безпритульних дітей, по кількості хворих на туберкульоз і СНІД, по кількості алкоголіків, по кількості убивств, крадіжок і інших тяжких злочинів. А депутати  надалі говоритимуть, що ми інтегруємося у Європу. Але вони, мабуть, ніколи не задавали собі питання «навіщо ми Європі такі здалися?». Адже для європейців здається дико те, що у країні, де найродючіші у світі грунти люди помирають з голоду, що така працелюбні люди не можуть дома собі знайти пристойної роботи, щоб прогодувати сім’ю, де у суверенні й незалежній державі влада знищує все національне, все святе.

Тому, дорогі співвітчизники, перед тим, як віддати свій голос на парламентських виборах 2012 добре подумаймо, чи він правильний, і чи та людина, напроти прізвища якої ви поставите галочку зможе змінити наше життя на краще, і на перше місце поставить не свої проблеми, а проблеми усьогоього українського народу і української нації.