До дня рідної мови

    21лютого міжнародна спільнота відзначає міжнародний день рідної мови. Взагалі, ніяка мова у світі не виникла з нічого, а пройшла надзвичайно довгий шлях свого творення. Творення мови триває і в цей час. Постійно виникають нові слова, виходять з вживання так звані застарілі, людство винаходить нові предмети, які потребують назви, часто мова запозичує слова з інших мов. Такий процес є природнім,  він проходив колись, проходить зараз і надалі проходитиме в майбутньому. Але коли чужих слів стає забагато, і люди починають змішувати одну мову з іншою, і стає неможливо зрозуміти якою мовою говорить людина, то це уже проблема. Врезультаті цього виникає нова мова, яку ми називаємо суржиком.

Проблема суржика є особливо актуальною для українського народу і української мови. Насправді, в Україні дуже мало людей, які розмовляють чистою українською мовою, в тому числі і на Заході України, не говорячи уже про центральні і східні області.  Так уже історично склалося, що більший період свого існування український народ постійно перебував під владою сусідніх держав, які намагалися насадити йому свою культуру, звичаї і мову. І низький поклін нашим предкам, за те, що незважаючи ні нащо, вони зуміли зберегти для нас нашу культуру, і щонайголовніше — нашу українську мову, завдяки чому ми можемо називати себе українською нацією і українським народом. І ось наш час, Україна незалежна, українська мова єдина державна, її вивчають у всіх українських школах і інших навчальних закладах. Але питання мови завжди  є болючим для нашого народу. Нажаль, кожна друга передача на українському телебаченні транслюється російською мовою, народні артисти України виконують російські пісні, і навіть у Верховній Раді України депутати  виголошують свої промови не державною мовою. Відповідно, ми переймаємо деякі з цих слів, і замінюємо ними наші рідні українські. В результаті і виникає суржик. Ми цього, можливо і не помічаємо, для нас це видається звичним, ми чудово розуміємо один одного, спілкуючись суржиком. Але, будь який іноземець, вивчаючи українську мову, уже нас не зрозуміє, тому що він не знає, що крісло ми називаємо “стульчик”, а поличку “полка”. А таких слів у нашому вживанні уже сотні і тисячі, і цей процес не зупиняється. А це може призвести до того, що згодом українські слова взагалі витісняться російськими і чиста українська мова просто зникне.

А які заходи щодо цього вживає влада? А які вона може вжити заходи, коли про мову прем'єр-міністра України складають анекдоти, а половина народних депутатів України взагалі не можуть двох слів зв'язати українською. Про який  розвиток української мови у школі може йти мова, коли міністр освіти — українофоб і ненавидить все українське.

 Тому, хто як не ми, український народ, буде рятувати рідну мову, хто очищуватиме її від цього “сміття”, хто збереже її для наших дітей і внуків. Адже без мови народ — не народ, і нація — не нація. Тому давайте будемо “як парост виноградної лози плекати рідну мову”, і що найголовніше, виполювати ті бур'яни, які уже дуже сильно вкоренилися у нашій “солов'ні”.